Значення в інших словниках
-
резиґнація —
Резиґна́ція: — відмова від чогось, байдужість [53]
Словник з творів Івана Франка
-
резиґнація —
резиґна́ція іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
резиґнація —
-ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
резиґнація —
Уступ, відмова
Словник чужослів Павло Штепа
-
резиґнація —
Ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі; відмова від опору, боротьби. Хай і відринувши утому резиґнацій, Нам не побачить обрій на очах. (Т.1, кн.2:9); Сьорбають юшку і, повні філософських резиґнацій, мізкують, з кого б смажити печеню... (П-2:44).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
резиґнація —
РЕЗИҐНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Виснажені болем, наші нерви отупіли; ми не говорили з собою нічого і з тупою резиґнацією ждали ранку (І.
Словник української мови у 20 томах
-
резиґнація —
ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст.
Словник синонімів української мови
-
резиґнація —
Резиґна́ція, -ції, -цією (лат. resignatio)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)