розкі́шниця жіночий статевий орган (Лучук)|| = кацамонія
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
розкішниця —
розкі́шниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
розкішниця —
-і, ж. 1》 рідко. Жін. до розкішник. 2》 зах. Жіночий статевий орган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкішниця —
РОЗКІ́ШНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розкі́шник. Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку. Не розкішницю лукаву, – Бідну дівчину чорняву (Я.
Словник української мови у 20 томах
розкішниця —
І, ж. Жіночі статеві органи. У тебе така розкішниця!!
Словник сучасного українського сленгу
розкішниця —
(-і) ж.; інтел. Жіночий статевий орган. Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л. Кононович, Феміністка).
Словник жарґонної лексики української мови
розкішниця —
РОЗКІ́ШНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розкі́шник. Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку. Не розкішницю лукаву,— Бідну дівчину чорняву (Шпорта, Вибр., 1958, 492).
Словник української мови в 11 томах