розкішниця
(-і) ж.; інтел. Жіночий статевий орган. Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л. Кононович, Феміністка).
Короткий словник жарґонної лексики української мови