світити
світи́ти 1. світити
◊ ка́рта світить → карта
◊ світи́ти пу́стками бути порожнім (перев. про зал, аудиторію тощо): Але бували вистави, коли заля світила пустками. Тоді у Львові було української інтеліґенції дуже обмаль, а ремісники й робітники та рештки міщан до театру взагалі не ходили. Театр уважано як забавку для “вищої” сфери, себто для “буржуя” (Шухевич)
2. вул. бити (ст): Сві́ць ґо в ри́ло (Авторка)|| = валити
Лексикон львівський: поважно і на жарт