файно
фа́йно гарно, чудово, добре (м, ср, ст)||файно є, файно-красно
◊ фа́йно є = фа́йно: – Це знак, що пан Матуляк добирається саме до цієї комірки, капуєш? – Капую. – Файно є (Керницький)
◊ фа́йно-кра́сно = фа́йно: Звідтам вранці їду просто на Цитаделю, беру участь в змаганнях, а по змаганнях ви приходите до гардероби і файно-красно забираєте мене просто до Бриґідок (Керницький)
Лексикон львівський: поважно і на жарт