офіра

офі́ра

И, ж., рідко. Те саме, що жертва.

...порив нас відроджує і кличе

перелітати смертне узграниччя,

аби в пекельний вечора опал

крилом сягнути — в лоно самоспалень

до молодих і радісних офір. (ЧТ:85).

Значення в інших словниках

1. офіра — Офі́ра: — жертва [44-2]  Словник з творів Івана Франка
2. офіра — офі́ра іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. офіра — див. ЖЕРТВА.  Словник синонімів Караванського
4. офіра — -и, ж., рідко. Те саме, що жертва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. офіра — ОФІ́РА, и, ж. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Леся Українка); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (М.  Словник української мови у 20 томах
6. офіра — ЖЕ́РТВА (про релігійний обряд — предмет або жива істота, що приноситься як дар богам), ОФІ́РА рідше. (Гелен:) Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка); Кращих ягнят із хліва я на офіру віддам (М. Зеров).  Словник синонімів української мови
7. офіра — Офі́ра, -ри, -рі; офі́ри, офі́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. офіра — ОФІ́РА, и, ж., рідко. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Л. Укр., III, 1952, 373); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. офіра — Офіра, -ри ж. = охвіра. Чуб. І. 168.  Словник української мови Грінченка