бабуня
БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2.
— Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Вовчок, І, 1955, 104);
[Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2.
— Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Вовчок, І, 1955, 104);
[Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)