биндюги

БИНДЮГИ́, БЕНДЮГИ́, і́в, мн., розм. Великий простий віз для вантажів.

Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (Котл., І, 1952,189);

Він спиняв візників,.. записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Смолич, II, 1958, 65).

Значення в інших словниках

1. биндюги — биндюги́ множинний іменник віз розм.  Орфографічний словник української мови
2. биндюги — бендюги, -ів, мн., розм. Великий простий віз для вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. биндюги — БИНДЮГИ́, БЕНДЮГИ́, і́в, мн., розм. Великий простий віз для вантажів. Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (І. Котляревський); Він спиняв візників, .. записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. биндюги — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
5. биндюги — Биндюги, -рів м. мн. = бендюги.  Словник української мови Грінченка