бойовий
БОЙОВИ́Й, а́, е́.
1. Пов’язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою.
Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (Головко, II, 1957, 619);
Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (Гончар, III, 1959, 350);
// Признач. для бою.
Правда, перед ними він тільки раз появився у своїй бойовій зброї (Мирний, III, 1954,190);
// Здобутий у боях.
Сім’ї у нас такої Нема і не було. Де б слави бойової Проміння не лягло (Рильський, III, 1961, 58);
У декого на грудях виблискували бойові ордени (Довж., І, 1958, 388).
Бойова́ триво́га — сигнал про початок воєнних операцій.
Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій (Ткач, Моряки, 1948, 32);
Бойове́ хре́ще́ння — перша участь у бою.
Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове (Сос., II, 1958, 472);
Взя́ти (звести́) на бойову́ — привести зброю в бойову готовність.
Обидва хлопці взяли гвинтівки на бойову (Ле, Вибр., 1939, 13);
Я поспішно взяв двері на засув, звів на бойову пістолет (Збан., Ліс. красуня, 1955, 23).
2. Готовий до боротьби.
Комуністична партія Радянського Союзу є бойовий випробуваний авангард радянського народу (Статут КПРС, 1961, 3);
// Дуже енергійний, діяльний, активний.
— Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова!.. (Гончар, Таврія.., 1957, 68);
// Сповнений напруженої діяльності.
— День у мене сьогодні такий бойовий, — не знаю, чи впораюсь (Шовк., Інженери, 1956, 174).
3. Дуже важливий; який треба виконати в першу чергу.
Бойовою програмою діяльності партії в справі комуністичного виховання трудящих є рішення червневого Пленуму ЦК КПРС (Ком. Укр., 9, 1963, 43).
Словник української мови (СУМ-11)