буботання
БУБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бубота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Щось позіхнуло; почувся гомін… якесь глухе буботання, а слів не розбереш (Мирний, І, 1954, 321).
Словник української мови (СУМ-11)БУБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бубота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Щось позіхнуло; почувся гомін… якесь глухе буботання, а слів не розбереш (Мирний, І, 1954, 321).
Словник української мови (СУМ-11)