Значення в інших словниках
-
буботання —
бубота́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
буботання —
БУБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бубота́ти і звуки, утворювані цією дією. Щось позіхнуло; почувся гомін... якесь глухе буботання, а слів не розбереш (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
буботання —
БУБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бубота́ти і звуки, утворювані цією дією. Щось позіхнуло; почувся гомін… якесь глухе буботання, а слів не розбереш (Мирний, І, 1954, 321).
Словник української мови в 11 томах