бубоніти
бубоні́ти
-ню, -ниш, недок.
1》 перех. і без додатка. Говорити невиразно; бурмотіти.
|| Неголосно читати, вивчаючи урок, заучуваючи текст напам'ять.
2》 неперех. Дрібно стукати.
3》 неперех. Бити в бубон; грати (про бубон).
Великий тлумачний словник сучасної української мови