бубоніти
Бубоні́ти, -ню́, -ни́ш
гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Словник української мови ГрінченкаБубоні́ти, -ню́, -ни́ш
гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Словник української мови Грінченка