бурдюк
БУРДЮ́К, а, чол. Мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення вина, води і т. ін.
За сотні кілометрів у бурдюках зогріту воду привозили до табору (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 259).
Словник української мови (СУМ-11)БУРДЮ́К, а, чол. Мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення вина, води і т. ін.
За сотні кілометрів у бурдюках зогріту воду привозили до табору (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 259).
Словник української мови (СУМ-11)