викінчувальний

ВИКІ́НЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Пов’язаний з викінченням.

Викінчувальні роботи;

// Признач. для викінчення.

Викінчувальні верстати.

Значення в інших словниках

1. викінчувальний — викі́нчувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. викінчувальний — -а, -е. Пов'язаний з викінченням. Викінчувальні роботи. || Признач. для викінчення. Викінчувальні верстати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викінчувальний — ВИКІ́НЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Пов'язаний із викінченням. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі створення і впровадження у промисловість систем автоматичного керування...  Словник української мови у 20 томах