винахідливість

ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахі́дливий.

Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Гончар, І, 1954, 95);

Подумав [Зеленський] і про винахідливість Дороша, чимало його винаходів застосовано в цеху (Собко, Біле полум’я, 1952, 232).

Значення в інших словниках

1. винахідливість — винахі́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. винахідливість — -вості, ж. Властивість за знач. винахідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винахідливість — ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахі́дливий. Можна сміливо твердити, що жоден геній не зміг би створити те, що легко й незмушено творить природа порядком великої винахідливості (В.  Словник української мови у 20 томах
4. винахідливість — ВИ́ДУМКА (здібність, здатність видумувати, придумувати), ВИ́ГАДКА, ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ. — Це (ворожі командири) кадрові полковники, люди без видумки (Ю. Яновський); Вигадка — свідок могутності людського розуму (М.  Словник синонімів української мови