вражатися

ВРАЖА́ТИСЯ¹ (УРАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРА́ЗИТИСЯ (УРА́ЗИТИСЯ), вра́жуся, вра́зишся, док.

1. Бути чимось приємно або неприємно враженим; дивуватися.

Він повільно розплющив очі і радісно вразився (Гончар, І, 1954, 288).

2. Зазнавати душевного болю, жалю.

Заспокой своє серце, щоб не вражалось воно, не журилось думками такими (Л. Укр., IV, 1954, 278);

// Бути незадоволеним учинками, діями кого-вебудь; ображатися.

[Хуса:] Я сам казав: навіщо се? Та мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Л. Укр., III, 1952,181).

ВРАЖА́ТИСЯ² див. уража́тися¹.

Значення в інших словниках

1. вражатися — вража́тися 1 дієслово недоконаного виду дивуватися вража́тися 2 дієслово недоконаного виду уражатися, бути пошкодженим — зброєю, хворобою і т. ін.  Орфографічний словник української мови
2. вражатися — I (уражатися), -аюся, -аєшся, недок., вразитися (уразитися), вражуся, вразишся, док. 1》 Бути чимось приємно або неприємно враженим; дивуватися. 2》 Зазнавати душевного болю, жалю. || Бути незадоволеним учинками, діями кого-небудь; ображатися. II див. уражатися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вражатися — ВРАЖА́ТИСЯ¹ (УРАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРА́ЗИ́ТИСЯ (УРА́ЗИ́ТИСЯ), вра́жу́ся, вра́зи́шся, док. 1. Бути чимсь приємно або неприємно враженим; дивуватися. – Все у світі надвоє розділене, – сказала урочисто стара.  Словник української мови у 20 томах
4. вражатися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.  Словник синонімів української мови