відзвичаюватися
ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док. Втрачати звичку до чого-небудь; відучуватися.
Хтось уже від того відзвичаївся (Л. Укр., V, 1956, 351).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док. Втрачати звичку до чого-небудь; відучуватися.
Хтось уже від того відзвичаївся (Л. Укр., V, 1956, 351).
Словник української мови (СУМ-11)