гарячкуватий
ГАРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до збудження, гарячкування.
[Гібсон:] Не дурна дівчинка, Кросбі. Трохи гарячкувата і нестримана на язик, але не дурна (Собко, П’єси, 1958, 86).
Словник української мови (СУМ-11)ГАРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до збудження, гарячкування.
[Гібсон:] Не дурна дівчинка, Кросбі. Трохи гарячкувата і нестримана на язик, але не дурна (Собко, П’єси, 1958, 86).
Словник української мови (СУМ-11)