гетьманувати

ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом.

Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.., 1955, 94);

Волею повсталих події висунули наперед Косінського з його реєстровцями, і він гетьманував (Ле, Наливайко, 1957, 45);

Аматорів гетьманувати В радянській, нашій стороні Спитати хочеться мені: — Втекли останній раз ви в Штати, А далі ж вам куди втікати? (Воскр., З перцем!, 1957, 254).

Значення в інших словниках

1. гетьманувати — гетьманува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гетьманувати — -ую, -уєш, недок., іст. Бути гетьманом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гетьманувати — ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував – Тільки півтора года [року] (з думи); Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбiльшого пiднесення козацької слави (А.  Словник української мови у 20 томах
4. гетьманувати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
5. гетьманувати — Гетьманува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гетьманувати — Гетьманувати, -ную, -єш гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.  Словник української мови Грінченка