гомінливість

ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. гомінли́вий 1.

2. Абстр. ім. до гомінли́вий 2.

Значення в інших словниках

1. гомінливість — гомінли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гомінливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. гомінливий 1). 2》 Абстр. ім. до гомінливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гомінли́вий. Мати готова була поміняти гомінливість столиці на тишу якогось маленького провінційного містечка (з мемуарної літ.); В дитинстві я понад усе любив Весняну гомінливість ручаїв (із журн.  Словник української мови у 20 томах