Великий тлумачний словник сучасної мови

гомінливість

гомінли́вість

-вості, ж.

1》 Властивість за знач. гомінливий 1).

2》 Абстр. ім. до гомінливий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гомінливість — гомінли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гомінли́вий. Мати готова була поміняти гомінливість столиці на тишу якогось маленького провінційного містечка (з мемуарної літ.); В дитинстві я понад усе любив Весняну гомінливість ручаїв (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  3. гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. гомінли́вий 1. 2. Абстр. ім. до гомінли́вий 2.  Словник української мови в 11 томах