горіння
ГОРІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. горі́ти 1, 2, 5, 8.
Повітря потрібне для горіння палива в печах (Уроки.. хіміка, 1956, 15);
Комуністична партія завжди вселяла в нас дух молодості, бадьорості й горіння (Вітч., 5, 1956, 21);
Горіння гною або іншого біопалива відбувається при доступі в його масу кисню повітря, який посилює розмноження теплотворних бактерій (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 37);
*Образно. Вісім годин Саїд відстоював свою бойову позицію і відстояв. Вісім годин горіння в полум’ї революційного переконання своєї правоти (Ле, Міжгір’я, 1953, 529).
Словник української мови (СУМ-11)