гримотання
ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гримота́ти, гримоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Він іде, а вже за шию крапля впала ось холодна; раптом блиснуло у хмарі — й почалося гримотіння… (Тич., До молоді.., 1959, 101);
Дівчина.. прислухалася до далекого, все затихаючого гримотіння вагонних коліс (Собко, Шлях.., 1948, 41).
Словник української мови (СУМ-11)