гусарин
ГУСА́РИН, а, ч. Те саме, що гуса́р.
Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Кочура, Зол. грамота, 1960, 17).
Словник української мови (СУМ-11)ГУСА́РИН, а, ч. Те саме, що гуса́р.
Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Кочура, Зол. грамота, 1960, 17).
Словник української мови (СУМ-11)