довірливість

ДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. дові́рливий.

Дуже багато в Ларі довірливості та наївності: запросити такого, як Каргат, до себе в гості — на це тільки вона здатна (Шовк., Інженери, 1956, 123).

Значення в інших словниках

1. довірливість — дові́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. довірливість — -вості, ж. Властивість за знач. довірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довірливість — Дові́рливість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)