дідовід

ДІДОВІ́Д див. ділово́д.

Значення в інших словниках

1. дідовід — дідові́д іменник чоловічого роду, істота поводир у незрячих діал.  Орфографічний словник української мови
2. дідовід — дідовод, -вода, ч., діал. Поводир у незрячих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дідовід — ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння).  Словник синонімів української мови
4. дідовід — Дідовід, -вода м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33.  Словник української мови Грінченка