ерзац

ЕРЗА́Ц, у, ч. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат.

У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Ю. Янов., І, 1958, 539);

*Образно. Підміняючи справжні пристрасті й почуття їх солоденькими ерзацами, подібна драматургія [п’єси «Люська» Г. Мазіна, «Ураган» Т. Смолянської] лише опошлює ті моральні норми й положення, які вона береться стверджувати (Про багатство л-ри, 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. ерзац — ерза́ц іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ерзац — -у, ч. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ерзац — Замінничка  Словник чужослів Павло Штепа
4. ерзац — ерза́ц (від нім. Ersatz – заміна) неякісний замінник, сурогат.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ерзац — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник).  Словник синонімів української мови
6. ерзац — рос. эрзац (нім. Erzatz — неповноцінний замінник) — сурогат, підробка.  Eкономічна енциклопедія