квапитися

КВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ква́пляться; недок.

1. Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися.

Не квапся поперед батька в пекло (Сл. Гр.);

— Не надто квапся, не надто й гайся (Фр., III, 1950, 30);

Прощалися поспіхом, де як доводилось, нашвидку й рушали, кваплячись, неначе навздогін за долею (Довж., І, 1958, 356);

// з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити.

— А я собі думаю: дай трохи пожартую з паном, щоб не дуже квапився куматись з людьми (Н.-Лев., І, 1956, 124).

2. на кого-що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось.

Уставши, не дуже на тую дулівку квапився [сотник], бо ще нове лихо зовсім його скрутило (Кв.-Осн., II, 1956, 152);

Хіба мало, та й яких женихів на неї квапилось? (Барв., Опов.., 1902, 257).

Значення в інших словниках

1. квапитися — ква́питися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. квапитися — Поспішати, хапатися, не гаятися, не баритися, г. спішитися; Р. ласитися, зазіхати.  Словник синонімів Караванського
3. квапитися — див. спішити  Словник синонімів Вусика
4. квапитися — [квапиетиес'а] -пл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -апс'а, -аптеис'а  Орфоепічний словник української мови
5. квапитися — -плюся, -пишся; мн. квапляться; недок. 1》 Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися. || з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. 2》 на кого – що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. квапитися — КВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ква́пляться; наказ. сп. ква́пся; недок. 1. Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися. Не квапся поперед батька в пекло (прислів'я); – Не надто квапся, не надто й гайся (І.  Словник української мови у 20 томах
7. квапитися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
8. квапитися — Ква́питися, -плюся, -пишся, -пляться; не ква́пся, не ква́птеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. квапитися — Ква́питися, -плюся, -пишся гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться.  Словник української мови Грінченка