квапитися
ква́питися
-плюся, -пишся; мн. квапляться; недок.
1》 Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися.
|| з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити.
2》 на кого – що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови