кислючий

КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е. Дуже кислий (у 1 знач.).

— Ні,— каже [Лисичка],— нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Гл., Вибр., 1957, 187);

В кожнім окопчику.. стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило (Гончар, Людина.., 1960, 108).

Значення в інших словниках

1. кислючий — кислю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кислючий — див. кислий  Словник синонімів Вусика
3. кислючий — -а, -е. Дуже кислий (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кислючий — КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е. Дуже кислий (у 1 знач.). – Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов); В кожнім окопчику ..  Словник української мови у 20 томах