клинцювати
КЛИНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех.
1. Забивати клин (у 1 знач.) у середину чогось.
Клинцювати самопали.
2. Забивати клинці (кілочки) в стіну з обох боків, підготовляючи її для обмазування глиною.
Для застосування глиносолом’яної обмазки пресовану комишеву стіну клинцюють (Колг. Укр., 10, 1958, 11).
Словник української мови (СУМ-11)