козир-дівка
КО́ЗИР-ДІ́ВКА, и, ж., розм. Про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину.
А Івга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Кв.-Осн., II, 1956, 305);
Чогось на неї дуже пан задивляється. Та як його й не задивитися на таку козир-дівку? (Мирний, IV, 1955, 231).
Словник української мови (СУМ-11)