колючість

КОЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. колю́чий.

Зважаючи на колючість куща, збирати [ягоди ялівцю] руками важко (Лікар. рослини.., 1958, 70);

Лице його було червоне, люте; очі стратили свою гостру колючість і якось похмуро дивились (Мирний, III, 1954, 51).

Значення в інших словниках

1. колючість — колю́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колючість — -чості, ж. Властивість за знач. колючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колючість — КОЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. колю́чий. Була шалена клекотнява гірських річок, похмурі верхи гір, хмари вгорі, хмари внизу під ногами, колючість ялиць, загадковість широколистих папоротників (П.  Словник української мови у 20 томах