комізм
КОМІ́ЗМ, у, ч.
1. Смішне, комічне в чому-небудь (у подіях, учинках людини тощо).
— Старі комедії цікаві не тільки тому, що вони талановиті, несуть у змісті багато комізму, а ще й тому, що цілий ряд старовинних прийомів зараз здаються нам смішними (Довж., III, 1960, 183);
Пародійні твори.. завжди пройняті щирою веселістю. Комізм цих творів найчастіше випливав із суперечності між формою і змістом (Іст. укр. літ., І, 1954, 107).
2. Засіб, прийом зображення чого-небудь у смішному, комічному вигляді.
Комізм або гумор п. Гоголя має свій, особливий характер (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 130).
Словник української мови (СУМ-11)