конвульсивно
КОНВУЛЬСИ́ВНО. Присл. до конвульси́вний.
Яків.. конвульсивно ворухнув головою (Скл., Карпати, II, 1954, 222);
Довго вчитувався [Мухтаров] в наказ. Потім відірвався, папірець конвульсивна затис у жмені (Ле, Міжгір’я, 1953, 163).
Словник української мови (СУМ-11)