корівник
КОРІ́ВНИК, а, ч. Те саме, що корі́вня.
Бачив його в корівнику, де він оглядав корів і розмовляв з доярками (Донч., V, 1957, 39).
КОРІВНИ́К, а, ч. Той, хто доглядає корів.
Словник української мови (СУМ-11)КОРІ́ВНИК, а, ч. Те саме, що корі́вня.
Бачив його в корівнику, де він оглядав корів і розмовляв з доярками (Донч., V, 1957, 39).
КОРІВНИ́К, а, ч. Той, хто доглядає корів.
Словник української мови (СУМ-11)