крупа

КРУПА́, и, ж., рідко.

1. Те саме, що крупи́.

Зерно сип на камінь знову; Жде крупа тебе давно, В ступах виспіло пшоно (Щог., Поезії, 1958, 196);

Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з.. дощем (Н.-Лев., IV, 1956, 260).

Де́рти (дра́ти) крупу́ див. де́рти.

2. Те саме, що крупи́на.

Є місця, де деревини — як крупа від крупи в московськім куліші (Коцюб., 1, 1955, 465).

Значення в інших словниках

1. Крупа — Кру́па прізвище  Орфографічний словник української мови
2. крупа — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що крупи. 2》 Те саме, що крупина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крупа — КРУПА́, и́, ж., рідко. 1. Те саме, що крупи́. Коли я почав їсти, мені здалося, що ніколи в житті ще не їв такого смачного супу з вівсяної крупи і такого доброго ячного хліба, від якого аж шелестіло в роті (І.  Словник української мови у 20 томах
4. крупа — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М.  Словник синонімів української мови