крутько
КРУТЬКО́, а, розм.
1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
2. Те саме, що круті́й 1.
Словник української мови (СУМ-11)КРУТЬКО́, а, розм.
1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
2. Те саме, що круті́й 1.
Словник української мови (СУМ-11)