кріс
КРІС, а, ч., зах. Рушниця.
В чересі кріс, в руках топір. Буяє легінь тобою (Пісні та романси.., II, 1956, 66);
Ось блищить мій кріс,— ціль добра (Фр., X, 1954, 45);
Дівчина стоїть із крісом На посту (Павл., Пальм, віть, 1962, 57).
Словник української мови (СУМ-11)