кумочка

КУ́МОЧКА, и, ж. Те саме, що ку́монька.

— Ні, — каже [ївга],— кумочко, голубочко, ні, моя рідна тітусю! Вже мені не до знахурки! Ходім до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 261);

Усі змішались. Маланка обіймала вже ковалиху.— Кумочко, кумо… (Коцюб., II, 1955, 76).

Значення в інших словниках

1. кумочка — ку́мочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кумочка — див. кума  Словник синонімів Вусика
3. кумочка — -и, ж. Те саме, що кумонька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кумочка — КУ́МОЧКА, и, ж. Те саме, що ку́монька. – Ні, – каже [Ївга], – кумочко, голубочко, ні, моя рідна тітусю! Вже мені не до знахурки! Ходім до волості (Г. Квітка-Основ'яненко); Усі змішались. Маланка обіймала вже ковалиху. – Кумочко, кумо... (М.  Словник української мови у 20 томах