кільчитися
КІ́ЛЬЧИТИСЯ, иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати.
Коли насіння набубнявіє й почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках, накривають зверху зволоженим полотном (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 78).
Словник української мови (СУМ-11)