лицемірити
ЛИЦЕМІ́РИТИ, рю, риш, недок. Діяти лицемірно, виявляти лицемірство.
На ділі саме буржуазія завжди лицемірила, називаючи "демократією" формальну рівність, а на ділі насилуючи бідноту, трудящих (Ленін, 30, 1951, 37);
Дівчина лицемірила в розмовах з Жанною. Ні, не поїде вона до Кривчика нізащо в світі! (Дмит., Наречена, 1959, 227).
Словник української мови (СУМ-11)