лобурка
ЛО́БУРКА, и, ж., зневажл. Жін. до ло́бур.
— Хіба гарно, як сусіди почнуть потріпувати мене лобуркою? — обізвалась моя жінка (Н.-Лев., IV, 1956, 318).
Словник української мови (СУМ-11)ЛО́БУРКА, и, ж., зневажл. Жін. до ло́бур.
— Хіба гарно, як сусіди почнуть потріпувати мене лобуркою? — обізвалась моя жінка (Н.-Лев., IV, 1956, 318).
Словник української мови (СУМ-11)