лудан
ЛУДА́Н, а, ч. Старовинна блискуча тканина, а також пошитий з неї одяг.
Страждали співці в самоті; На них не сіяли жупани-лудани, Коли ж на руках їх дзвеніли кайдани, То вже не були золоті!.. (Л. Укр., І, 1951, 172).
Словник української мови (СУМ-11)