лудильник
ЛУДИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, що лудить.
Поки робиться аналіз, лудильник працює всліпу (Роб. газ., 29.VІІІ 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)ЛУДИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, що лудить.
Поки робиться аналіз, лудильник працює всліпу (Роб. газ., 29.VІІІ 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)