мовлянин
МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець.
Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його ’реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 54).
Словник української мови (СУМ-11)