набехканий

НАБЕ́ХКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до набе́хкати.

Кишені набехкані тютюном (Тют., Вир, 1964, 331).

Значення в інших словниках

1. набехканий — набе́хканий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. набехканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до набехкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набехканий — НАБЕ́ХКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до набе́хкати. Старшина взяв з тумбочки бія дверей свій туго набехканий “сидір” (Ю. Бедзик); До колишнього хутора Іваськи все під'іжджали і під'їжджали підводи, набехкані по вінця їстівним (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах