натруска
НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.
НАТРУ́СКА, и, ж., розм.
1. Дія за знач. натруси́ти.
2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка.
Щоб часом не було натруски від старших (Кв.-Осн., II, 1956, 160).
Словник української мови (СУМ-11)