Словник української мови в 11 томах

нахвалювати

НАХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех., розм.

1. Говорити про кого-, що-небудь з похвалою; розхвалювати.

Він все так як і перше нахваляє свою математику (Л. Укр., V, 1956, 26).

2. тільки док. Те саме, що нахвали́тися.

Чорноброві кашовари Не нахвалять свій обід (Стельмах, Жито.., 1954, 151).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нахвалювати — нахва́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нахвалювати — див. хвалити  Словник синонімів Вусика
  3. нахвалювати — -юю, -юєш і нахваляти, -яю, -яєш, недок., нахвалити, -хвалю, -хвалиш, док., перех., розм. 1》 Говорити про кого-, що-небудь із похвалою; розхвалювати. 2》 тільки док. Те саме, що нахвалитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахвалювати — НАХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., кого, що, розм. 1. Говорити про кого-, що-небудь з похвалою; розхвалювати.  Словник української мови у 20 томах
  5. нахвалювати — ХВАЛИ́ТИ (висловлювати похвалу комусь, чомусь), ПОХВАЛЯ́ТИ рідше; ВИХВАЛЯ́ТИ (ВИХВА́ЛЮВАТИ), ВИСЛАВЛЯТИ, РОЗСЛАВЛЯТИ, РОЗХВА́ЛЮВАТИ, НАХВА́ЛЮВАТИ (НАХВАЛЯ́ТИ), ПІДНО́СИТИ (дуже, надмірно). — Док.: похвали́ти, розхвали́ти, піднести́.  Словник синонімів української мови